«Лоліта» — Володимир Набоков

Назва: Лоліта Автор: Володимир Набоков Рік: 1955 Жанр: Російська класика, Зарубіжна класика, Література 20 століття Про книгу «Лоліта» Володимир Набоков «Лоліта» Володимира Набокова, напевно, ніколи не впишеться в рамки «звичайної», якщо можна так висловитися, літератури. Звичайно, майже в кожній історії ми зустрічаємо особливого головного героя. Іноді вони, правда, бувають на чомусь схиблені, як Гренуй з «Парфумера» Патріка Зюскінда або Фредерік з «Колекціонера» Джона Фаулза. Але такого героя, як Гумберт, треба ще пошукати… Роман Набокова, звичайно ж, відносять в ряд «що повинен прочитати кожна людина». Перше, що я вам скажу – не слухайте тих, хто порівнює цей твір з порнографією. Це так само безглуздо, як і те, що Він написав про метеликів, а Зюскінд – про аромати. Хоча, звичайно, «Лоліта» викликає як мінімум дисонанс, б’є по свідомості, вражає, та й взагалі, текст в ній немов липкий, а читач – як муха, що потрапила в пастку. Сказати, що роман чіпляє – не сказати нічого. Тут у кожного героя свій шлях – що не кажи, трохи дивний. І у Гумберта, і Шарлотти, і у Лоліти є бажання. Їх деколи настільки багато, що просто в голові не вкладається. Та й вони чомусь здаються для своїх бажань надто мізерними, слабкими, нікчемними. Ні протистояти, не витримати….